Чернігівщина у 1943 р. перебувала під прямим управлінням військової адміністрації німецької окупаційної влади. Продовжувалося, репресії щодо населення та військовополонених, а також пограбування.
        26 серпня силами Центрального та Воронезького фронтів почалось звільнення Чернігівщини, яке завершилось 1 жовтня форсуванням Дніпра.
   Чернігів був звільнений у результаті успішної Чернігівсько-Прип’ятської операції. Радянські війська прорвали німецьку оборону і в ніч на 9 вересня форсували Десну. До 14 вересня було звільнено понад 100 населених пунктів, а 15-го взято останній великий укріплений пункт ворога на київському напрямку — місто Ніжин. Визволення Чернігова сталося 21 вересня, на велике свято Різдва Пресвятої Богородиці.  За блискучу операцію по звільненню міста 10 об’єднань і частин Червоної армії отримали найменування «Чернігівських», 28 солдат і офіцерів стали Героями Радянського Союзу.
       18 вересня частини 121-ї Рильської стрілецької дивізії Воронезького фронту у взаємодії з партизанами з’єднання «За Батьківщину» визволили Бобровицю від гітлерівців. Воїни й народні месники, що загинули в боях за Бобровицю, поховані в чотирьох братських могилах.
       В області у руїнах лежали понад 50 населених пунктів. Знищено та закатовано біля 130 тисяч осіб. Вивезено до Німеччини понад 40 тисяч мирних жителів.На фронтах Другої світової війни загинуло близько 135 тисяч наших земляків. За приблизними підрахунками, в перші ж дні війни з Чернігівщини було мобілізовано на фронт біля 200 тисяч осіб.

Кінохроніка визволення Чернігова

«Чернігівщину у період Другої світової війни. 1943 рік» представили у Військово-історичному музеї