Четвер, 15.04.2021, 17:08Вітаю Вас Гість | RSS
Бобровицький З3СО І-ІІІ ступенів №2
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Методична робота


 

МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ 

Підсумки ДПА 2018-2019     

Участь в олімпіадах

 

   Освітній процес в навчальному закладі здійснюється

українською мовою

Компетентність педагога та самоосвіта

             Згідно із Законом України "Про освіту" "педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру". Сьогоднішня модель педагогічного працівника передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатись, бути в постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються в щоденний педагогічній практиці.

Самоосвіта педагога – свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуального неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.

Навчання педагога не може мати зупинок, перерв, не може закінчуватись. К.Ушинський зазначав, що "учитель живе до тих пір, доки вчиться, як тільки він перестає вчитись у ньому вмирає вчитель".

         Самоосвіта педагога не повинна зводитись до відновлення знань, якими він оволодів у ВНЗ, мова йде про ознайомлення з новітніми педагогічними та психологічними дослідженнями, пошук нових напрямів у методиці й організації навчально-виховного процесу, розгляд на високому науковому рівні педагогічних проблем, що викликають утруднення у практичній роботі. Проблема самоосвіти педагога в контексті його професійної самосвідомості має поступальний рух.

            На сьогодні виникла необхідність у більш глибокому вивченні діяльності педагога з метою визначення рівня його професійної підготовки, компетентності, об’єктивної оцінки його праці. Сьогодні педагоги повинні розуміти, що бути гарним професіоналом означає бути в постійному пошуку, зростанні, розвитку. Праця педагога відрізняється високою мобільністю, надзвичайною складністю, вимагає від нього глибоких і різнобічних наукових професійних знань, умінь, навичок, що становлять основу професійної компетентності. Підвищення професійної компетентності педагога -  запорука успішного реформування системи освіти в цілому.

           Результат самоосвіти може мати різні форми представлення.

           Традиційні форми: доповідь; виступ на семінарі; виступ на педагогічні раді; виступ на засіданні методичного об’єднання; дидактичний матеріал; розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем; комплект дидактичного матеріалу з предмета; збірники практичних, контрольних робіт; розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмета; розробка тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних заходів; розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учнів; база даних питань і задач з предмета тощо.

         Інноваційні форми: проект; розробка електронних уроків, посібників тощо; розробка пакету тестового матеріалу в електронних оболонках; створення особистої методичної чи предметної web-сторінки; створення електронної бібліотеки творів художньої літератури згідно програм тощо.

         Науково-методичні форми: методичний посібник; навчальний посібник; стаття до фахового видання; науково-методична розробка; методичний чи діагностичний кейс; створення термінологічного словника; творчий звіт тощо.

 

 

 

З досвіду роботи             педагога-організатора     Бобровицької ЗОШ І-ІІІ     ступенів   №2

                                Полякової   Лариси Петрівни,  2011 рік

      НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА ДУМКА ПРО УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

                                 Найкраща порада, яку можна дати, якщо      

                                 ви  хочете  спонукати кого-небудь до

                                 активної дії… розбудіть у ньому будь-

                                 яке  бажання. Хто здатний це зробити –

                                 за тим увесь світ.

                                                                                 Г. Оверстрит

Суть соціального замовлення суспільства школи полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна активно включатися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні, стати учасником самоврядування народу. Одним із найважливіших факторів формування в учнів таких якостей є учнівське самоврядування.

Головним завданням учнівського самоврядування є формування  й розвиток активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадською позицією, почуттям національної самосвідомості.

Розглядаючи учнівське самоврядування як один із видів самоврядування народу, А. С. Макаренко вважав його дієвим засобом підготовки підростаючого покоління до життя, праці, активної участі в загальнодержавних справах. Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами через організацію колективної творчої діяльності та учнівського самоврядування.

Цінність учнівського самоврядування полягає в тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав та обов’язків. Відповідальні справи керівництва всім життям школи доручаються спочатку частині активу, а потім, поступово, всьому учнівському колективу. Ось чому з самого початку організації учнівського самоврядування необхідно чітко сформулювати права та обов’язки кожного активіста, ради чи комісії. З ними необхідно познайомити весь колектив учнів та затвердити на загальношкільній конференції. В практичній роботі доцільним є розробка письмових положень, які закріплюють права та обов’язки чергових, командирів класів та інших членів активу органів учнівського самоврядування.

Діти і підлітки є творчими громадянами, здатними надати допомогу у розбудові кращого майбутнього для всіх.

Лідери учнівського самоврядування - це, головна сила нашої Шкільної президентської служби. Лідери - це законодавча і виконавча влада. Що запланували, те і відпрацьовують. Всім відомо, що лідер - людина, яка здатна повести за собою, пробудити інтерес до певної справи або перекреслити те, що запропонували і зробить своє.

 Моє завдання - не розгубити учнів, яким дана Божа іскра лідерства. Зробити так, щоб починаючи з 5-го класу, дитина прагнула увійти до складу ШПС, щоб вона могла сміливо балотуватися в 8-10 класах в Президенти  нашої шкільної служби.

Що ж ми знаємо про  самоврядування?

ШКІЛЬНЕ САМОВРЯДУВАННЯ — це прозорість управління школою; фактична участь всіх дітей і дорослих у творенні шкільної політики, в ухваленні і виконанні рішень; постійна змінюваність всіх виборних посад, різноманітність зв'язків між різними дитячими і дорослими співтовариствами і всередині них. Складовими шкільного самоврядування є педагогічне, батьківське і учнівське самоврядування.

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ — це:

1) форма організації життєдіяльності колективу учнів, яка забезпечує розвиток їхньої самостійності у прийнятті та реалізації рішень для досягнення суспільно значущих цілей («Педагогічний енциклопедичний словник» );

  1. засіб реалізації принципу демократизації школи через участь  школярів в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом (Словник  термінів і понять з превентивного виховання);
  2.   цілеспрямована, конкретна, систематична, організована і прогнозована відносно результатів діяльність учнів, в ході якої реалізуються  функції управління, спрямовані на вирішення завдань, що стоять перед школою (М. Приходько);
  3.   самостійність дітей у прояві ініціативи, ухвалення рішення і його самореалізації в інтересах свого колективу чи організації (В. Кабуш);
  4.   метод організації виховного колективу (В. Коротав);

6) автономна складова частина шкільного самоврядування

                                                        (Н. Крилова).

УЧНІ  ГОВОРЯТЬ  ПРО СУТНІСТЬ

САМОВРЯДУВАННЯ  ТАК, ЦЕ Є:

  1. управління життям класу, творчого об'єднання чи навчального  закладу;
  2. вирішення   завдань,   самостійно  поставлених  перед  класним  колективом;
  3. організація цікавих дозвіллєвих заходів для свого класу, а значить і для себе;
  4. навчання основам ефективного спілкування;
  5. представництво і захист прав учнів;
  6. набуття навичок правомірної поведінки;
  7. участь у вирішенні конфліктних ситуацій між учнями вчителями   (дитячі служби примирення);
  8. реальну можливість самоствердження у цікавій діяльності та участі  дітей у процесах прийняття рішень на рівні навчального закладу;
  9. школу відповідальності, довіри, взаєморозуміння, взаємодопомоги  і дорослішання.

Оцінюючи значення учнівського самоврядування, я поділяю думки В. Дурдуківського, висловлені ще у 1925 році, які проте до сих пір не втратили своєї актуальності. Він наголошував на тому що шкільне учнівське самоврядування має виключне, безсумнівне значення, бо:

  1. воно   об'єднує   всіх   дітей   навчального   закладу,   робить   їх  рівноправними його громадянами;
  2. воно споріднює дітей і педагогів, утворює з них дружню сім'ю, товариську громаду;
  3. воно привчає дітей цікавитися громадськими справами, жити широкими, громадськими інтересами;
  4. воно призвичаює дітей до громадського,  вільного життя по власних законах і конституціях;
  5. воно дає змогу дітям виявити свою самодіяльність і творчість у соціальній сфері;
  6. воно виховує  у дітей соціальне бачення  проблем життя;
  7. воно відтворює ту інтимну, рідну шкільну атмосферу, яка є найпотрібніший і найкорисніший засіб для кожної щиро педагогічної праці.

При створенні напрямків діяльності самоврядування в школі  ми  виходимо з того, що, для становлення ефективного учнівського самоврядування   необхідно створити, як мінімум, наступні базові умови:

по-перше, активне позиціонування намірів, місії, завдань і перспектив організації діяльності учнівського самоврядування перед шкільною і місцевою громадами;

по-друге, розробка алгоритму створення і розвитку учнівського самоврядування, що дає можливість учням та їхнім педагогам – координаторам (консультантам) спільно проектувати і створювати системи самоврядування в умовах школи;

по-третє, набуття учнівським самоврядуванням ефективних технологій роботи, що дозволяють вирішувати актуальні проблеми навчального закладу. Наприклад:

  •  профілактика дитячої бездоглядності  і девіантної поведінки;
  • формування   здорового   способу   життя   і   протидія поширенню   негативних явищ у середовищі учнів;
  •  представництво дитячих інтересів в громаді;
  •  посередництво у розв'язанні конфліктних ситуацій, захист прав   учнів;
  •  популяризація     кращих     національних     традицій   дитячого   самоврядного руху тощо.

по-четверте, забезпечення самоврядування реальною нормативно-правовою базою. Слід чітко визначити, за які ділянки шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен його член. Наділення учнівського самоврядування правами участі в управлінні навчальним закладом, тобто реальними повноваженнями, які дають можливість серйозно впливати на виховну політику закладу;

по-п'яте, прагнення до розширення чи змінюваності, пріоритизації напрямів та форм діяльності.

За таких умов зростає кількість вихованців, які розуміють, беруть участь у творенні і підтримують виховну політику навчального закладу. Більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільне корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, а у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку;

по-шосте, подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і його педагогічного супроводу. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинні рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і батьки, не вважаючи їх дитячими забавками.

Створення простору самодіяльної активності учнів передбачає повагу педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, не нав'язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією учнівського самоврядування;

по-сьоме, підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу. Члени учнівського самоврядування мають демонструвати високий рівень соціальної активності і бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських і громадських обов'язків, у спілкуванні з однолітками та дорослими;

по-восьме, практикування в дитячому колективі зміни функцій «керівника» і «підлеглого». Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічне доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб вони постійно оновлювалися. Це дасть змогу значній частині школярів набути позитивних лідерських і організаторських навичок;

по-дев'яте, кваліфікована, тактовна педагогічна підтримка і допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління, технологічним аспектам забезпечення ефективної діяльності системи учнівського самоврядування, реальна участь дітей та підлітків у процесах життєдіяльності закладу.

по-десяте, створення системи підтримки розвитку учнівського самоврядування, у тому числі на рівні освітньої політики, в області побудови взаємодії учнівського самоврядування із структурами громадянського суспільства, в плані інформаційної, методичної підтримки, роботи з розвитку організаторських здібностей шкільних активістів;

по-одинадцяте, широке висвітлення результатів діяльності учнівського самоврядування у шкільних і місцевих ЗМІ, систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

Виховання майбутніх міністрів та Президентів ШПС починаю як тільки-но дитина переступає поріг школи. Ретельно вивчаю маленьких лідерів - учнів молодших класів. Ще в Козацькій республіці, вони виділяються серед однолітків. Далі середня ланка -  країна  Веселкова. Ось тут не можна загубити самородків, саме тут починається зацікавленість учнів в процесі самоуправління, навчання активу. Тому враховую особливості кожної дитини, можливості природних задатків та здібностей, неповторність і незамінність.

Виконуючи певні обов'язки, учні вдосконалюють свою діяльність, набувають навиків організаційної роботи, накопичують позитивний досвід і майстерність. А обговорюють свої здобутки в центрі дитячого самоуправління який є:

•   місцем спілкування, роздуму, мрій;

  • місцем зустрічі з випускниками (які вносять свою позитивну  лепту в життя республіки, які діляться  досвідом    своєї  роботи    в    самоврядуванні    інших  навчальних закладів, які діляться новим досвідом, які в вільний час беруть участь у заходах республіки);
  • центром творчості, взаєморозуміння і взаємоповаги;
  • залом для репетицій, народження ідей;
  • одночасно місцем затишку і спокою;
  • місцем засідань Кабміну, Верховної Ради;
  • місцем тренінгів, навчання активу;
  • місцем проведень конференцій гімназії та шкіл району;
  • місцем сперечання та доказів своєї точки зору;
  • місцем, де тебе обов'язково зрозуміють, де допоможуть словом і ділом.

Головною метою учнівського самоврядування є:

  • створення умов для становлення різнобічної, гармонійно розвиненої особистості;
  • виховання особистості з активною життєвою позицією;
  • життєдіяльність за принципом школи-родини;
  • впровадження пріоритету духовних цінностей.

 

       Секрет успіху будь-якої справи залежить від чіткості і ясності поставлених завдань та послідовного підходу  у їх реалізації. Тому при формуванні злагодженої системи самоврядування ми визначаємо декілька чітких етапів.

                                                                                             Етапи формування

учнівського самоврядування

Назва етапів

Короткий зміст

1. Створення  команди.

Створити команду – значить знайти і зібрати зацікавлених учнів, попрацювати з ними і навчити їх працювати разом. Команда створюється у практичних справах, як от підготовка проекту самоврядування  і реалізація його у формах, погоджених зі школярами. Отже, спершу утворюється команда, а потім – органи самоврядування

2. Розробка проекту.

Визначити модель, яка б найкраще підходила до даної команди, якою вона буде і як її запроваджувати. До цього етапу відноситься розробка плану дій, де мають бути відповіді на важливі запитання: чим буде займатися самоврядування  і які повноваження йому потрібні. Розробка плану запровадження самоврядування, де кожну дію визначено в часі.

3. Підтримка адміністрацією,

 педагогами, учнями і батьками.

Команда визначає, як знайти спільну мову з учнями, вчителями (скажімо, для педагогів можна влаштувати захист проекту учнівського самоврядування). Якщо роботу на цьому етапі проведено на високому рівні, то навколо команди гуртуються активісти, а педагоги і батьки  допомагають і підтримують їх.

4. Нормативне

закріплення

Затвердження шкільних документів, які визначають структуру і повноваження органів учнівського самоврядування (Статут дитячо-юнацької організації, Положення про учнівське самоврядування в школі)

5. Формування

органів

Якщо приходить команда активістів, вибори не відбуваються, оскільки до таких органів ідуть добровільно. Але самоврядуванню необхідна чітка виборна система, адже саме вибори навчають свідомо голосувати за спроможних впоратися з роботою.

 

Кроки реалізація основної  мети  шкільного самоврядування:

  • Зусилля учнівського самоврядування спрямовуються на організацію суспільно  корисної та продуктивної праці в позаурочний час: охорона природи, виготовлення наочних посібників, благоустрій шкільної садиби, села, охорона пам’ятників культури, робота учнів на пришкільних ділянках, допомога інвалідам, ветеранам війни та праці.

 

  • Учнівське самоврядування  дбає про виявлення та розвиток нахилів та здібностей школярів, розширення їх кругозору, формування наукового світогляду, вироблення навичок самоосвіти (проведення диспутів, КВК, тижнів знань, олімпіад, конкурсів).

 

Учням надається право, широкий простір у створенні різноманітних наукових, спортивних, самодіяльних товариств, студій, гуртків за інтересами, участі в обговоренні планів реалізації навчально-виховного процесу, влаштуванні виставок, проведенні вечорів та ранків.

  • Система учнівського самоврядування також спрямована на формування в учнів управлінських навиків, особистої відповідальності за доручену справу, відданості інтересам колективу, принциповості у взаєминах, взаємовимогливості, взаємоповаги та розвиток організаторських здібностей, ініціативи.

 

На довір’ї і співробітництві побудовані взаємини членів єдиного шкільного колективу – учнівського, педагогічного і батьківського. Вдало обрана форма стосунків – важлива умова успішного впливу педагогів і батьків на дітей. Характерними рисами їх спілкування є стриманість і простота, почуття гумору, відсутність нервозності, показної суворості, щирість, відвертість та рівність вчителів, батьків та учнів. Вчителі нашої школи передають учням організаційний досвід та допомагають розвивати творчу активність під час занять та в процесі громадської діяльності, формувати критичне мислення, вміння аналізувати, ефективно спілкуватися. Спільним рішенням педради і Шкільної президентської служби за кожним міністерством  закріплюється педагог-консультант, який виконує функцію радника самоврядування.

Всіх батьків у шкільному самоврядуванні представляє Батьківський Комітет, який вносить пропозиції та зауваження стосовно роботи школи, розпоряджається грошовими внесками. Батьки беруть активну участь у проведенні класних та загальношкільних свят, спільно з учнями проводять ремонтні роботи у класах.

На законах учнівського самоврядування школи базується діяльність дитячих організацій: Країни “Козачат” та Країни “Веселкової”. Взаємодія шкільного самоврядування з дитячими організаціями сприяє виробленню в учнів таких якостей: відповідальність за доручену справу, за колектив; уміння критикувати, давати оцінку своїм вчинкам; самостійно знаходити правильне рішення, долати труднощі; творче ставлення до дійсності; вміння виявляти ініціативу, вносити свої думки і пропозиції.

З метою обміну досвідом, знанням історії про діяльність інших організацій шкільне самоврядування взаємодіє з учнівськими організаціями  району.

 

Статут

Шкільної президентської служби

Бобровицької ЗОШ І-ІІІ ступенів№2

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Учнівське самоврядування школи регламентує свою діяльність на підставі нормативно-правових актів: Конституції України, Всесвітньої декларації про права дитини, Законів України “Про освіту”, “Про громадські організації”, Статуту школи.
  2. Учнівське самоврядування пропагує дружні взаємини та співпрацює з різними громадськими об’єднаннями на принципах взаємоповаги і незалежності; співпрацює з педагогами і батьками.
  3. Шкільна президентська служба  школи є виконавчим органом учнівського самоврядування , яка активно сприяє встановленню згуртованого  колективу, як ділового  колективу, формування в усіх учнів  свідомого і відповідного  ставлення  до своїх прав  і обов’язків, визначених законом про освіту, Статутом школи.

 

ІІ. ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ РОБОТИ

ШКІЛЬНОЇ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ СЛУЖБИ ШКОЛИ

  1. Основним завданням  ШПС є всебічне  сприйняття керівництву  школи, педколективу, в  забезпеченні  отримання  кожним  учнем  повної  середньої  освіти. ШПС бере активну участь у організації  трудового виховання   і профорієнтації  в позаурочній виховній роботі , розвитку самообслуговування, у вихованні свідомої дисципліни школярів.
  2. Різносторонньо розвиватися, самовдосконалюватися, самореалізуватися на благо собі, своїм ровесникам, школі, своїй родині, народові України.
  3. Формувати почуття відповідальності, свідоме ставлення до участі кожного у вирішенні важливих справ шкільного життя, оволодівати наукою управління.
  4. Прагнути узгодженості й балансу інтересів між учнями і дорослими.

 

Девіз учнівського самоврядування: “Самі вирішили – самі зробили – самі відповідаємо”.

 

ІІІ. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ШПС

Права та обов’язки

  1. Вищим органом учнівського самоврядування школи є учнівська конференція, яку скликають раз на рік.
  2. Виконавчим органом самоврядування є Шкільна президентська служба, яку обирають на засадах вільного і рівноправного висування кандидатів кожним класом школи.
  3. Структуру та склад органів ШПС обговорюють і затверджують на учнівській конференції шляхом відкритого голосування.
  4. Президентом  ШПС може бути учень 8-11 класу, якого обирають відкритим голосуванням члени ШПС.
  5. Президента  класу  обирають загальні класні збори з числа учнів-лідерів класу.

ШКІЛЬНА ПРЕЗИДЕНТСЬКА СЛУЖБА ОРГАНІЗОВУЄ:

  1. Облік відвідування шкільних занять, бореться з пропусками та запізненнями.
  2. Допомагає вчителям в оформленні навчальних кабінетів, підготовці олімпіад, вечорів з навчальних предметів, беруть активну участь у заходах по збереженню фондів підручників.
  3. Роботи трудових загонів старшокласників.
  4. Самообслуговування прибирання класів, благоустрій території, ремонт меблів, проведення поточного ремонту школи.
  5. Сприяє  вихованню дисципліни, культури  поведінки  учнів у школі і за її межами,  безумовному  виконанню  школярами  Статуту школи.

    Президент  класу:

 - звітує про результати навчально-виховної роботи на   класних зборах, засіданнях ШПС;

  - є безпосереднім зв’язковим між учнівською радою, колективом класу та класним керівником.

IV. СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ ШПС

 

Міністерство освіти : здійснює рейди контролю за відвідуванням, підготовкою до уроків, організовує огляди знань, займається підготовкою і проведенням олімпіад, конкурсів, предметних вечорів.

Міністерство інформації: інформує про всі події школи; збирає й систематизує матеріали звітів учнів чергового класу; проводить загальношкільні лінійки.

Міністерство культури: організовує дозвілля та відпочинок, залучає до позаурочної діяльності; організовує вечори відпочинку, масові заходи, КТС; координує діяльність із закладами культури міста.

Міністерство спорту : організовує  спортивні змагання в школі, займається підготовкою до  районних змагань, туристичних зльотів, проводить тижні здоров’я та спорту у школі.

Міністерство милосердя: допомагає ветеранам війни, людям похилого віку; доглядає за обеліском загиблим воїнам; збирає кошти у фонд Червоного Хреста.

Товариство “Книголюб”: виховує бережливе ставлення до книги, підручників; проводить рейди-перевірки кращого збереження підручників; проводить книжкові тижні; бібліотечні години.

Рух учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля!»: здійснює пошукову роботу; збирає народознавчий матеріал; вивчає традиції та звичаї українського народу; досліджує історію свого краю.

Гурток “Умілі руки”: формує творчу особистість; м’які іграшки, вишиванки.

Секція “Витівник”: розвиває творчі здібності учнів; розробляє сценарії свят, вечорів, зустрічей.

Загін юнкорів: організовує написання заміток до шкільної та районної газет.

V. ШПС ШКОЛИ ТА КЛАСНІ КОЛЕКТИВИ

Зв’язок ШПС з класними колективом здійснюється  за участю представників з класів, що  обирається класними зборами. Класні збори – колективний орган учнівського самоврядування. в класі, проводяться  не рідше 1 разу на місяць, вони ж, обирають делегатів на учнівську конференцію.

Класні збори приймають рішення  з питань діяльності класного колективу, заслуховують інформацію про рішення  ШПС школи, намічають конкретні заходи з виконання цих рішень.

VІ.  ПЕДАГОГІЧНТИЙ КОЛЕКТИВ ТА ШПС

Педагогічний колектив  спрямовує на згуртування шкільного і класних колективів.  Розвиток суспільної активності та ініціативи учнів. Директор школи всебічно сприяє діяльності ШПС, призначає педагогів, що надають допомогу їй, розглядає плани проведення різноманітних заходів, які  проводить ШПС, постійно інформує педагогічну раду школи про свою  діяльність.

 
   

ПЛАН

РОБОТИ ШПС НА НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Термін проведення

Зміст виховних заходів

Відповідальні

29.08-02.09

 

Підготовка і проведення Свята 1-го дзвоника. Випуск газет до дня знань.

Міністерство культури

05.09-09.09

Презентація предметних гуртків (запис учнів)

Президенти класів

12.09-16.09

Тиждень здоров’я

Мін. спорту

19.09-23.09

Анкетування “Я і мій клас”

Президенти класів

26.09-30.09

Конкурс стіннівок “Святковий вернісаж” (до Дня вчителя).

Підготовка та проведення свята “Музична листівка” (до Дня працівників школи)

Секц. “Витівник”

 

Міністр культури

03.10-07.10

Привітання ветеранів війни.

Акція “Грані добра”

Штаб “Тимур”

М. “Милосердя”

10.10-14.10

Тиждень психологічних знань. Виставка малюнків “Осінні барви”

Міністерство культури

17.10-21.10

Конкурс української естрадної пісні “Пісенний вернісаж”

Міністерство культури

24.10-28.10

Операція “Живи, книго!

Конкурс пропаганди рідної мови.

Тов.”Книголюб”

М. освіти

01.11-04.11

Профілактика правопорушень серед учнівської молоді.

Зустріч з медпрацівниками.

Міністерство

культури

07.11-11.11

Конкурс читців: “Про що співає земля”.

Гурток “Слово”

14.11-18.11

Конкурс “Дівоча коса як вранішня роса”.

М.культури

21.11-25.11

Семінар-практикум “Презентація дитячих організацій”.

Президент ШПС

28.11-02.12

Тиждень учнівського самоврядування.

Міністерства ШПС

05.12-09.12

Святковий вогник до Дня Збройних сил України.

Міністерство культури

12.12-16.12

Анкетування: “Зимові канікули. Що ти пропонуєш?”

Президенти

класів

19.12-23.12

Конкурс новорічних поздоровлень.

М. інформації

26.12-30.12

Новорічна гра “Зимова круговерть”.

Клуб “Веселковий млин”

31.12-14.01

Організація відпочинку дітей під час зимових канікул.

Міністерство культури

16.01-20.01

Конкурс читців поезії П. Тичини.

Гурток “Слово”

23.01-27.01

Музична гра-подорож “Спасибі, музико тобі!”.

Міністерство культури

30.01-03.02

Огляд-конкурс “Україно! Ти для мене диво!”.

Гурток “Слово”

06.02-10.02

Оформлення літопису “Вчителі моєї школи”.

Загін краєзнавців

13.02-17.02

Конкурс газет-вітань “Серця двох”. Проведення вечора відпочинку “Мелодія двох сердець”.

Секція “Витівник”

20.02-24.02

Диспут “Що означає “Красиво”.

Конкурс читців “Любіть свою мову, любіть!”

М. інформації.

Гурток “Слово”

27.02-03.03

Рейд-перевірка кращого збереження підручників.

Міністерство освіти

06.03-10.03

Конкурс плакатів “Вітаємо, любі жінки!”.

Свято “Весна і жінка – неподільні”.

Міністерство культури

13.03-17.03

Тиждень дитячої книги.

Товар

Пошук
Календар
«  Квітень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Друзі сайту

Педагогічна преса